Найпростіший приклад несолодкої випічки і як можна звичайну вечерю перетворити на особливу.

Кролик по-мисливські, на італійський манер «Каччіаторе». У цій страві навіть не кролик, а соус - визначальний елемент. Саме завдяки соусу, ввібравши все його різноманіття, солодкувато-пріснуватий кролик стає соковитим, багатим на смак і яскравим на вигляд.

Крім звичних і улюблених борщу, вінегрету і оселедця під шубою з буряка можна приготувати багато цікавих салатів і закусок. Одні складніші, а інші зовсім прості, як, наприклад, пряний буряк або цей буряковий салат. Але, повірте, виходить він досить смачним, а виглядає цілком святково.

Назва або походження багатьох страв нерідко зберігає в собі частинку Історії. Мені здається, найбільш емоційні в цьому італійці. Взяти, наприклад, коктейль Белліні, пасту Путанеска, салат Капрезе або соус Марінара. Популярне особливо в наші дні карпаччо - не виняток. Карпаччо - закуска, яка отримала свою назву на честь венеціанського художника Вітторе Карпаччо, тони картин якого є якийсь симбіоз відтінків червоного і білого. У 50-ті роки 20 століття у Венеції проходила виставка, присвячена цьому художнику. І саме тоді традиційна і давно відома страва з П'ємонту отримала нову назву «карпаччо», яка прижилася і стала вкрай популярною. Карпаччо - це тонкі, відбиті до прозорості шматочки сирого червоного м'яса або риби, заправлені лимонним соком і золотистою оливковою олією, присипані білою стружкою з трюфелів і/або сиру пармезан. Вся ця колірна пишність в тонах Вітторе Карпаччо подається з гілочками зеленої рукколи. Сьогодні карпаччо готують не тільки з риби і м'яса, а й овочів або навіть фруктів. Головне, щоб овочі були настругані тонкими до прозорості шматочками. Карпаччо з цуккіні - дуже свіжа літня страва. Іноді я подаю його як окрему закуску, іноді як закуску-добавку до підсмажених і намазаних козячим сиром шматочків італійського хліба. Часом же мені просто хочеться карпаччо-салату. Тоді я беру більше салатаного листя, додаю помідорки черрі - і чудовий літній салат-гарнір прикрасить своїми фарбами вечерю. Оскільки цуккіні мають досить прісний смак, мені подобається замість традиційної лимонної заправки для карпаччо використовувати лимонно-медову. Це безумовно обігощує смак і робить його більш складним і багатошаровим. Перчик чилі додає не тільки фарб, а й ледь відчутної гостроти в легке каарпаччо з цуккіні.