Що робити, якщо після роботи чоловік не приходить додому
Суспільство
Моя шкільна подруга Марина зараз дуже страждає. Її чоловік Дмитро все рідше повертається додому, а іноді взагалі затримується невідомо де. Вона у розпачі, а я, як подруга, не знаю, як їй допомогти.
Марина: від щасливої подруги до змученої дружини
З Мариною ми знайомі ще зі школи. Вона завжди була поруч у складні моменти, підтримувала мене, коли я переживала через невдалі стосунки. Коли у мене була депресія, Марина знаходила способи розвеселити мене: ми ходили в кіно, виставки, разом планували підробіток.
Тепер ситуація змінилася. У депресії вона, і всі мої спроби витягти її кудись лише викликають сльози та істерики. Ми спілкуємося лише телефоном, хоча раніше обов'язково зустрічалися хоча б раз на тиждень. Наші вечори на кухні з чаєм та пирогами тепер здаються далеким минулим.
Діма і Марина: кохання, яке стало випробуванням
Все змінилося, коли в її житті з'явився Дмитро. Відтоді Марина повністю присвятила себе йому. Посиденьки з подругами вона відсунула на задній план. Мене трохи зачепило, адже навіть із дитиною я знаходила час для зустрічей, а у Марини його ніколи не було.
Вона контролювала кожен крок Дмитра, навіть до друзів на пиво його не відпускала. Марина завжди була ревнивою, і її почуття власності зрештою втомили чоловіка. Він почав все частіше затримуватись після роботи, а згодом перестав приходити додому взагалі.
Відмовки чи справжні причини?
Дмитро завжди знаходить причини: то роботи багато, то треба допомогти батькам у великому будинку та на господарстві. Марина не пристосована до фізичної праці, тому до його батьків не їздить. Але навіть після цього Діма залишається ще й для зустрічей із друзями.
Я не можу сказати, що у нього хтось є. Принаймні, нічого такого я не чула. Але Марина сильно ревнує, і це лише виснажує її. Її постійний страх втрати руйнує її зсередини, і я щиро не знаю, як її підтримати.
Як допомогти подрузі?
Чи є спосіб допомогти подрузі, якщо чоловік не поспішає додому? Як бути в ситуації, коли кохана людина віддаляється, а причини цього залишаються незрозумілими?
Якщо у вас є подібний досвід чи поради, буду вдячна, якщо поділитеся. Хочу підтримати Марину, але боюся сказати щось зайве або зробити ще болючіше.
