29 - чудовий вік! Чи не так?

Мені сьогодні - 29! І у мене відповідний настрій... Тому захотілося поділитися з вами, дівчатка, не просто черговим кулінарним рецептом, а своїми думками

. 29 - це багато чи мало? Напевно, кожен по-своєму відповість на це питання. Я ж скажу: «Це саме те!»:Так-так. Не знаю чому, але я ніколи не відчувала себе настільки комфортно в своєму віці, як зараз. А знаєте який це кайф?))
Психологічний вік Впевнена
, що багато хто з вас проходили тест на визначення психологічного віку. В одному «В Контакті» їх кілька! Зараз ось заради цікавості пройшла ще один - той, який раніше не бачила. Мені видало аж 49 років)) Пам'ятаю, що два інших показували 34 і 19. Ось так розкид!

В одній з версій було таке питання: «Життя сильно Вас пошарпало?» Я так і уявляю, як до реального біологічного віку тут же пришлепують відразу «десятку» при відповіді «так».
Але що робити, якщо реально - так? Якщо є дуже важкі речі, про які не знає ніхто або мінімальна кількість найближчих людей? Якщо ті події не хочеться пам'ятати і нікому про них розповідати теж, чи
погано те, що були настільки важкі моменти, коли не хотілося жити, коли я відчувала себе маленьким звірям, загнаним у клітку?
Думаю, тут неправильно ділити відповіді на «погано» і «добре». Вони були, це - просто факт. У кожного в житті свій хрест і свій біль. Однак ці обставини були мені дані не випадково. І саме вони зробили мене такою, яка я зараз, багато в чому сформували мою особистість. За життєві уроки завжди потрібно говорити спасибі,

але повернуся до тестів. До їх результатів я ніколи не ставилася і не ставлюся серйозно. Для мене це якийсь елемент гри. А ще - стимул до роздумів,
так чи поганий психологічний вік в 49 років при реальних 29 роках? Не думаю. Все-таки я сподіваюся, що «граблі» мене чомусь вчать. Хочеться, щоб з роками і досвідом приходила мудрість... хоч так буває далеко не завжди
. Вік...
Не знаю, як ви, а я часто чую фразу: «У душі мені 18!» Далі зазвичай йде регіт або посмішка д
о вух)) Чи так добре, що в душі завжди 18 і скільки в душі років мені? Знову ж таки, кожен вибирає по собі і для себе... Мені все-таки там 29:) Напевно, все тому, що мені зараз реально комфортно в цьому віці. Я бачу в ньому безліч плюсів і ніяких мінусів, тому що ціную життя і

сьогодення. Але це якщо брати в загальному і цілому. А в кожен окремий момент, що сильно переживається мною, це число може
змінюватися, наприклад, минулого тижня хрещениця скаржилася мені, як їй довго ще вчитися в школі. Я почала розповідати їй про свої враження і відчуття того періоду. Згадала випускний бал і наступний після
нього день. Мені було сумно, що не буде таких уроків, що ось саме так ми більше не зберемося разом з усіма хлопцями, що так, так зараз, вже не буде ніколи-ніколи! І в момент цієї ностальгії мені

було 16... Коли 9,5 місяців тому померла моя бабуся, мені було дуже погано відразу з кількох причин - що я не була поруч, що вона так не хотіла вмирати, що я не вмовила її зробити вчасно операцію, що я дуже багато речей не розуміла, що не додала їй любові і тепла, що я більше їй ніколи не скажу, що люблю її, і ніколи не обійму. І тоді я відчувала себе
на 90...В липні я надивилася на муки моєї Фанечки перед смертю. Вперше за 17 років я залишилася без кішок будинку. Я обожнюю цих тварин. Вони - невід'ємна частина мого життя. Але взяти відразу іншу кішку я не могла. Деякий час був психологічний бар'єр, хоча без тварин в будинку мене вже реальн
о «ламало». А одним серпневим вечором сидимо з подругою у мене на балконі, п'ємо чай, базікаємо про наше, про дівоче. І тут... на сусідньому балконі я бачу чудового чорного кота! Я просто не могла відвести від нього око, мене накрила прямо-таки хвиля щастя, я раділа як 3-річна
дитина)) Так що... 29 років у душі можуть коливатися від 3 до 90, як я з'ясувала на власному досвіді. І все ж - це чудовий вік
! Дівчата, розкажіть, а скільки в душі років вам?;)