Як ходили завроподи? Особливим чином

Ілюстрація до статті про підхід завроподу. GAD - умовна глено-вертлужна відстань (gleno-acetabular distance), приблизно дорівнює довжині тулуба. Без оцінки довжини тулуба неможливо скласти правильне уявлення про ходу тварини, зазначають автори.

Новий метод аналізу слідів завроподів дозволив побудувати модель їх ходи.

Стаття про дослідження опублікована в Current Biology і доступна онлайн.

Проведене фахівцями Ліверпульського університету Джона Мура (Liverpool John Moores University) Єнсом Лалленсаком (Jens Lallensack) і Петером Фелкінхемом (Peter Falkingham) дослідження базується на трьох знайдених в Арканзасі ланцюжків слідів, що відносяться до періоду нижнього. Побудована модель, що показує, як найбільші в історії Землі наземні істоти пересувалися. Раніше передбачалося, що сучасним аналогом походки стародавнього гіганта буде походка гіганта сучасного, наприклад, слона. Але виявилося, що це не так.

Якби завропід спробував йти слоновою ходою, то завалився б на бік, або йому б довелося витрачати недозволено багато енергії на збереження рівноваги. Для того, щоб зрозуміти, як же динозавр йшов, потрібно ретельно вивчити відбитки його ніг і відстані між ними, щоб зрозуміти, де і яка нога була в різні моменти часу. Потім автори вирахували, як фази руху кінцівок відповідають залишеним слідам і відновили походку.

Щоб краще уявити, як виглядала походка гігантського динозавра, дивимося ролик:

Метод був перевірений - слідами слонів та інших тварин створювалися моделі ходи. Потім була створена і модель ходьби завроподу. Виявилося, що тулуб тварини майже не коливався в русі. Цей плавний хід забезпечував раціональне використання енергії.